Формування
предметних компетентностей на уроках математики шляхом впровадження
інноваційних технологій
2018 рік
Ми навчаємося не для школи, а для життя.
(Сенека Молодший)
Слова римського філософа є надзвичайно актуальними в наш час. Щоб нашій
державі зайняти гідне місце у
європейській спільноті, потрібна якісна освіта. На неї сподіваються і батьки,
які хочуть бачити своїх дітей
підготовленими до життя, і діти,
які мріють знайти своє місце в житті, бути освіченими та конкурентоспроможними.
У такий спосіб одним із основних завдань системи освіти України стає підготовка
громадян, які здатні критично мислити і на високому інтелектуальному рівні
розв'язувати різноманітні проблеми життя.
На мою думку, для багатьох предметів математика є опорним курсом, адже вона
використовується для представлення, систематизації й обробки інформації. Отже,
математична компетентність є органічною складовою професійної компетентності
будь-якої особистості.
Навчити кожну особистість у будь-якій проблемі визначати основне, сформувати
в неї уміння самостійно знайти, обробити і проаналізувати інформацію, логічно
викласти свої думки, навести переконливу аргументацію; бути відкритим до
сприйняття думок інших і водночас принциповим у відстоюванні своєї позиції – це
і є вимога щодо формування предметної компетентності на уроках математики. Саме
тому впродовж кількох років працювала над науково-методичною темою «Формування
предметних компетентностей на уроках математики шляхом впровадження інноваційних
технологій».
Тема мого досвіду співзвучна проблемі
реформування сучасної освіти: формування самостійної, ініціативної, вдумливої
особистості через впровадження активних форм і методів навчання.
Мета роботи: узагальнення власного досвіду з метою з'ясування
особливостей формування предметних компетентностей на уроках математики на
основі впровадження інноваційних технологій, визначення можливостей і переваг
такого навчання.
Науково-теоретична база, технологічне підґрунтя
Багато вітчизняних педагогів, дидактів у своїх працях приділяють велику увагу
формуванню в учнів предметних компетентностей. Відомий бельгійський математик і
методист В. Серве сказав: «Математика – це не так знання, як вміння».
Дотримується такої ж думки і С. А. Раков, визначаючи математичну
компетентність, як «уміння бачити, застосовувати математику у реальному житті;
розуміти зміст і метод математичного моделювання; вміти будувати математичну
модель, досліджувати її методами математики, інтерпретуючи отримані результати;
оцінювати похибку обчислень».
Я. Стельмах під математичною компетентністю розуміє інтегративну
властивість особистості, що забезпечує готовність самостійно і відповідально
застосовувати математичний інструментарій. На основі вказаних досліджень
науковцями було визначено структурні компоненти предметної компетентності учнів
із математики (додаток 1).
О. Пометун, Є. Коротаєва, О. Зеленський, О. Полат, Р. Пастушенко в своїх
працях окреслили шляхи формування предметних компетентностей засобами
навчальних предметів, індивідуальних особливостей учнів, потреб соціуму. Ці
завдання реалізую через інноваційні моделі навчання, в основі яких для себе
визначила два аспекти:
- внутрішній (психолого-педагогічний): емоційне налаштування учнів на урок,
що сприяє їх мотивації до активної роботи, збуджує потребу в знаннях; відбір
активних методів навчання, що залучає школярів до співавторства під час уроку,
ефективної співпраці між собою;
- зовнішній (організаційний): поєднання фронтальної, групової,
індивідуальної форм роботи під час уроку, впровадження педагогічних технологій:
проектної, інтерактивної, ІКТ, що сприяє формування в учнів комунікативних
навичок, розвитку вмінь користуватися дослідницькими прийомами, забезпечує
практичне застосування здобутих знань.
Сутність досвіду
Чільне місце в
системі моєї діяльності належить урокам. Саме на них учні отримують важливі
теоретичні знання з математики, вчаться їх застосовувати на практиці. Конструюючи
кожен урок, я враховую різні чинники, які впливають на розвиток уроку як форму
організації навчального процесу. У світовій педагогічній практиці існує багато
рекомендацій щодо підвищення ефективності уроку, проте всі вони стосуються
відомих нам закономірностей. З цього приводу Гордон Драйден сказав: «Ідея – це
нова комбінація старих елементів». Саме тому на кожному уроці намагаюся дібрати
оптимальні методи навчання та форми роботи, реалізувати такі моделі навчання,
щоб складові предметних компетентностей з математики в учнів формувалися в
єдності.
Так, мотиваційний, ціннісно–рефлексивний,
емоційно-вольовий компоненти математичної компетентності передбачають систему
мотивів, особистісно значущих переконань, прагнень, потреб учня. Реалізувати
вказаний запит, на мою думку, можна шляхом створення на уроці відповідного
емоційного фону. Англійський учений Стоуенс довів, що учні, які емоційно
налаштовані на урок, досягають значно більших успіхів, ніж ті, яких не
заохочували. Отже, вчитель має великий вплив на психологічний клімат у класі. Саме
тому в забезпеченні творчої співпраці під час уроку важливу роль відіграє емоційне налаштування на урок.
Перефразовуючи вислів «Як корабель назвеш, так він і попливе», на практиці
я впевнилась: як розпочнеш урок, так він і пройде. Тому прагну з самого початку
уроку створити такий настрій у класі, щоб всі відчули об’єктивну потребу у
внутрішній готовності сприйняти навчальну інформацію та діяти в ній. В своїй
педагогічній практиці маю певний арсенал вправ на емоційно-психологічне
налаштування учнів: різноманітні розминки, картки-мотиватори, сугестії,
музикотерапія та метафори (додаток 2). Такі вправи сприяють:
• кращому засвоєнню навчального
матеріалу;
• підвищенню авторитету вчителя;
• психологічному розвантаженню учнів,
які за день мають 5-6 різних уроків.
Працюючи з учнями 5-7-х класів, враховуючи вікові особливості, розумію, що
дієвим способом залучення їх до навчальної діяльності є навчальна гра. З метою
активізації уваги та розумової діяльності учнів, зосередження та виділення головного проводжу навчальні ігри
«Доміно», «Шахові забави», «Футбол», «Математичне лото» (додаток 3) та інші.
Такий підхід дає
змогу не тільки отримати ефект несподіваності і новизни, але й мотивувати учнів
на потребу в отриманні математичних знань, на уміння аналізувати свій емоційний
стан у процесі математичної діяльності для подальшої самоактуалізації та саморозвитку,
виховувати в них відповідальність, цілеспрямованість у роботі, впевненість у
собі.
Сьогодення потребує, щоб учень був співавтором уроку. Я переконана, що творча активність школярів, їх
вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з
однокласниками, з вчителем під час роботи, застосовувати здобуті знання на
практиці сприяє формуванню когнітивного, діяльнісного, емоційно-вольового
компонента предметної компетентності з математики. Розв'язую
цю проблему шляхом впровадження інтерактивних технологій навчання на уроках
математики. Саме
вони ефективніше, ніж інші педагогічні технології, дають можливість відчути
особисту та колективну відповідальність за отриманий результат, формують
навички спілкування та співпраці з іншими членами групи задля розв'язання
спільної проблеми, розвитку здатності визнавати і поважати думку, цінності
іншої людини.
При підготовці і проведенні уроків з власної методичної скарбниці
використовую саме те, що оптимально відповідає цілям та завданням конкретного
уроку, а саме інтерактивні методи: робота в малих групах, робота в парах,
дидактичні ігри, методи «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Асоціації», «Дискусія»,
«Карусель», «Акваріум», «Прес», «Займи позицію», «Навчаючи – учись», «Дерево рішень» тощо.
При перевірці теоретичного матеріалу, опрацьованого вдома, застосовую
математичні диктанти, використовуючи прийом «Незакінчене речення»: формулюю
незакінчене речення на будь-яке правило
теми та пропоную учням закінчити його.
Тема. Пропорція. Основна властивість пропорції
Етап уроку. Перевірка домашнього завдання
Так, вивчаючи
вказану тему, пропоную такі завдання:
ü Відношення це...
ü Пропорція це ...
ü Основна властивість пропорції ...
ü Крайні члени пропорції знаходяться ...
ü Середні члени пропорції знаходяться ...
ü Знак ділення означає ...
ü Щоб знайти невідомий член пропорції потрібно ...
ü Відношення використовуємо у ...
ü Пропорцію записуємо, коли ...
ü 6:3=10:х, то х= ...
Метод «Побудова асоціативного куща»
Називаю тему одним словом, а учні згадують все, що виникає в пам’яті
стосовно цього слова. Спочатку виникають найстійкіші асоціації, потім
другорядні. Відповіді фіксую у вигляді своєрідного «куща», який поступово
«розростається». Цей метод є універсальним на всіх етапах уроку, зокрема під
час активізації, в основній частині, як засіб перевірки знань.
Тема. Трикутник та його периметр.
Етап уроку. Актуалізація опорних знань.
Завдання. Що ви знаєте про трикутники?
Діти згадують все, що вчили у початкових класах. У кінці уроку добавляють
ще одну «гілку куща» з нового матеріалу.
Метод «Мікрофон»
Надає можливість кожному сказати щось швидко, відповідаючи на запитання або
висловлюючи свою думку.
Тема. Десяткові дроби.
Завдання. Сформулювати правила додавання та віднімання десяткових
дробів та навести приклади.
Використання таких методів дає учням
змогу вільніше висловлюватись щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння
говорити коротко, але по суті й переконливо.
Метод «Мозковий штурм»
Чудовий метод для використання досвіду учнів з метою розв’язання проблем та
розробки ідей. Однак потрібно чітко визначати проблему або тему для «мозкового
штурму», працювати в колі, вибрати лідера, який веде обговорення і заохочує
появу нових ідей.
Тема. Розв'язування задач на відсотки.
Етап уроку. Рефлексія.
Підведемо підсумки нашої роботи. Ще раз нагадаємо зміст вивченого на уроці.
Задача1:Довжина прямокутника 120 см, а ширина
0,2 довжини. Знайдіть периметр.
Задача2: Ширина прямокутника 24 см, що становить
0,2 довжини. Знайдіть периметр.
Питання до класу.
ü Чи схожа умова задачі 2 на задачу 1?
ü Чим відрізняється умова задачі 2 від 1?
ü Що спільного будуть мати вирази для розв’язання 2 і 1? А
чим будуть відрізнятися ці записи?
«Мозковий штурм» спонукає учнів проявляти увагу та творчість, дає
можливість вільно висловлювати свої думки.
Сьогодні наші діти зростають у світі насиченому потужними й інтенсивними
інформаційними потоками, що сформувало у них нові способи сприйняття
інформації, оперування нею, мислення. Саме тому особливої уваги надаю
візуалізації навчального матеріалу шляхом впровадження ІКТ.
Так, за допомогою програми Microsoft
Power Point урізноманітнюю уроки, використовуючи готові та самостійно
створені презентаційні матеріали. Програма стає в нагоді, коли потрібно
розв’язати ряд геометричних задач, мінімізувати витрати часу на виконання
малюнків. А ввівши казкового героя, невимушено опанувати новий матеріал,
працюючи з кожним слайдом, як із сторінкою казки. При побудові складних
геометричних фігур, їх комбінацій, перерізів у школярів виникають труднощі,
тому вирішити це питання допомагає презентаційний наочний матеріал, який сприяє
кращому розвитку просторової уяви учнів (додаток 4). Використання
мультимедійних презентацій доцільно на будь-якому етапі уроку, що дозволяє
учителю оперативно поєднувати різноманітні засоби навчання, які сприяють більш
глибокому і усвідомленому засвоєнню досліджуваного матеріалу, економії часу,
насиченню його корисною інформацією. Проте корисність ІКТ цим не вичерпується. Швидка зручна обробка та передавання інформації протягом уроку (тестування
за допомогою комп’ютера); поєднання вільного спілкування з учнями (фронтальні
та групові види комунікації) з використанням комп’ютерної техніки;
співробітництво та кооперація засобами мережевих технологій та телекомунікацій
– створюють хороші перспективи для формування як предметних компетентностей в
учнів з математики так і загалом компетентної особистості.
Сьогодні всім відомий
факт, що учень нашої країни є більш освіченим, ніж його одноліток за
кордоном, але практично не готовий до життя у світі, який швидко змінюється. Якщо
пропонувати учням тільки завдання, що потребують автоматичного виконання дій та
механічного відтворення формул, то це формує в учнів інтелект як суму знань,
але не сприяє їх саморозвитку,
становленню компетентної особистості. Розв’язую вказану проблему шляхом
впровадження в практику роботи методу проектів, який зорієнтовано не на інтеграцію фактичних знань, а на їх
застосування і набуття нових (часто шляхом самоосвіти). Метод
проектів сприяє формуванню всіх складових предметної компетентності з
математики, адже учні вчаться: планувати свою роботу; використовувати багато
джерел інформації; самостійно збирати і накопичувати матеріал; аналізувати, співставляти факти, аргументувати свою
думку; приймати
рішення; установлювати соціальні контакти (розподіляти обов'язки, взаємодіяти один з
одним); створювати «кінцевий продукт» - матеріальний носій проектної діяльності (повідомлення,
буклет, презентацію, доповідь тощо); представляти створене перед аудиторією; оцінювати себе та інших.
Метод проектів дозволяє школярам
учитися на власному досвіді й досвіді інших у конкретних справах і приносить
задоволення учням, що бачать продукт власної праці. Щоб учні навчились
розв’язувати задачі, треба дати їм можливість самостійно працювати. Проектна
технологія передбачає практичну спрямованість навчання. Так, учні 5 класу підготували проект з тем:
«Натуральні числа», «Відсотки в нашому житті»; 6 класу – з теми: «Пропорція навколо нас»; 8 класу
– на тему: «Теорема Піфагора»; 11 класу
– «Похідна».
Часто проводжу нестандартні уроки, які мають
нетрадиційну структуру і призначені для
збудження інтересу школярів до навчання, серед яких є: урок-гра, урок-подорож,
урок-казка, урок-аукціон, урок-КВК, урок-змагання, вікторини тощо.
Висновок
Стародавні римляни вважали, що корінь навчання гіркий. Але коли вчитель
бере в союзники інтерес, коли учні «хворіють» жагою знань і тягою до активної
розумової праці, корінь навчання змінює смак.
Впровадження інноваційних технологій і методів не тільки важливий шлях
нейтралізації перевантаження учнів, це і важливий аспект використання ще не
розкритих, але потенційних внутрішніх ресурсів особистості, які виявляють себе
у співпраці.
Всупереч народному прислів’ю «Можна привести коня до води, але не можна
змусити його напитися», учитель повинен не тільки привести учня до джерела
знань, а й організувати роботу так, щоб учень захотів сам узяти ці знання. А
для цього педагог повинен бути націленим
на майбутнє, на розв’язання проблем нового століття, розвиток творчих здібностей
учнів, формування у них нових способів мислення та дій.
Результатом використання інноваційних технологій є позитивна динаміка
ефективності та якості навчання математики, а саме підвищення рівня
сформованості основних груп предметних компетенцій, зокрема математичної. Мої
учні є призерами ІІ (районного) етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з
математики (2017 р) та показують добрі та
відмінні результати у Міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру».
Додаток 1
Структурні компоненти математичної компетентності:
-
мотиваційний
передбачає систему мотивів, цілей, потреб і прагнень до вивчення математичних
дисциплін, удосконалення знань, умінь, досвіду математичної компетентності;
-
когнітивний
включає сукупність математичних знань теоретичного та практичного характеру, що
відображають систему сучасної освіти;
-
діяльнісний
визначає комплекс математичних умінь (аналітичних, обчислювальних,
алгоритмічних, функціональних, геометричних); спроможність розв’язувати типові
практичні завдання методами математики;
-
ціннісно-рефлексивний
включає сукупність особисто значущих і цінних прагнень, ідеалів, переконань,
поглядів, ставлень у галузі математичних дисциплін, розуміння ролі математичної
компетентності, як однієї з провідних соціальних цінностей, умінні визначати
резерви свого розвитку засобами математичних дисциплін; прагнення до самоактуалізації, самоаналізу і
самооцінки своєї математичної діяльності;
-
емоційно-вольовий
включає здатність розуміти власний емоційний стан у процесі математичної
діяльності; здатність достойно переживати невдачі у процесі розв’язання
математичних задач; прояв вольових зусиль і наполегливості, цілеспрямованість у
роботі, почуття власної гідності.
Додаток 2
Сугестії
«Криголам»
Учні тримають у руках серветки. Учитель
дає інструкції: - складіть серветку вдвоє, відірвіть правий нижній кут; - знову
складіть серветку вдвоє, відірвіть лівий нижній кут ( і так доти, доки можна
рвати папір) ; - розгорніть папір. 10 - Чому серветки різні? - Чи є у когось
правильна чи неправильна серветка? ( Отже, всі мають рівні права для
самореалізації).
«Спіймай
мій настрій»
Дітям пропонується попрацювати в парі, виконуючи дії, які
називає учитель. - Усміхніться, «зніміть» усмішку зі свого обличчя долонею та
«подаруйте» своєму сусідові. «Прийміть» усмішку, «прикрасьте» нею своє обличчя.
«Чарівна
крамниця»
Вчитель пропонує уявити, що вони знаходяться в чарівній
крамниці, де він – продавець. Кожен учасник може обміняти риси (мудрість,
сміливість, чесність тощо), яких, на його думку, забагато і ними можна
поділитися з іншими, або ті, яких він хоче позбутися, на риси, яких не
вистачає.
«Формула
щастя»
- Складіть із трьох слів формулу щастя. Слова: мрія,
працювати, потрібно. Яке слово має бути на першому місці? Яке на другому і на
третьому?
«Формула
уроку»
- Розшифруйте записану формулу уроку: ( у - увага, о – організованість, в –
взаємодопомога, п - праця , з – знання)
- Користуймося цією формулою, щоб успішно працювати на уроці.
Продовження додатку
2
«Підтримка»
Учні пишуть сусіду по парті на листочках-сердечках слова
підтримки: «Ти молодець, тому що…»
«Бажаю
тобі»
Учні обводять на аркуші паперу долоню. На кожному
пальчику пишуть побажання.
Метафори
«Секрет успіху»
- Сер, у чому секрет вашого успіху? - запитав
журналіст успішного підприємця.
- Я розумію, що це довга розмова, але якщо
коротко?
- Можна і коротко
... Я можу відповісти двома словами.
- Всього два слова?
І які?
- Правильні
рішення.
- А як же ви
приймаєте правильні рішення?
- Тут вистачить
одного слова.
- Так? І що це за
слово?
- Досвід!
- А ... як ви отримуєте цей самий досвід?
Розсміявшись,
підприємець сказав:
- Всього два слова.
- І які ж?
- Неправильні
рішення ...
Продовження додатку
2
Картки-мотиватори
Головне вірити, що
ти це зможеш
Щоб перетравлювати знання, потрібно їх
поглинати з апетитом.
Боїшся падати? Тоді
ти ніколи не зможеш літати.
Додаток 3
Дидактичні ігри
«Математичне лото»
Тема уроку. Звичайні дроби
Вигляд карток для гри
1 варіант
7
|
24
|
|||
3
|
<
|
3
|
||
16
|
91
|
так
|
6
|
2 варіант
45
|
6
|
36
|
||
>
|
3
|
1
|
||
ні
|
13
|
11
|
( вірна відповідь: не закреслені – 1варіант: 24;
;
;<; 91
2 варіант:
; 36;
; ні; 11)
Питання для лото
( В дужках подані вірні відповіді
)
1.
Чисельник дробу
(7).
2.
Знаменник дробу
(45)
3.
Найбільший правильний дріб зі
знаменником 9 (
).
4.
Найменший неправильний дріб зі
знаменником 6 (
).
5.
Розв’яжіть нерівність у
натуральних числах
1<
<
(16)
Продовження додатку 3
6.
Порівняйте дроби
і
( знайдіть у картках
знак «<» або «>» ). (>)
7.
Розв’яжіть рівняння:
=
. (13)
8.
Виділіть цілу частину дробу:
. (6
)
9.
Яке ціле число записане дробом
? (3)
10.
Знайдіть число, записане дробом
. ( 3
)
11.
Чи правильна рівність
=
? (так)
12.
=? (1)
«Математичний ланцюжок»
Спосіб гри
1.
Клас
поділяється на дві команди .
2.
Завдання
написані на дошці або вчитель демонструє їх на плакатах чи за допомогою
проектора.
3.
Враховуються і
швидкість, і правильність виконання завдань.
4.
Перевірка
правильності кожної відповіді здійснюється після закінчення виконання завдань.
Додаток 4
Конспект
уроку математики
Клас: 6
Автор
уроку: Волкова Наталія
Петрівна, учитель Кінецьпіської ЗОШ І-ІІІ ступенів, спеціаліст вищої категорії.
Тема. Додавання раціональних чисел.
Мета: формувати вміння застосовувати набуті знання і навички під
час розв’язування задач, вміння
контролювати та оцінювати свої дії, відстоювати власну думку, правильно
організовувати свій час при розв’язуванні завдань певного рівня складності;
формувати самоосвітню, інформаційну та предметну компетентності; розвивати
навички колективної роботи, логічне мислення, увагу; сприяти виховуванню
інтересу до вивчення математики, почуття гордості за добре виконану роботу.
Цілі уроку.
Після проведення уроку учні
знають: поняття раціональні числа;
уміють:
наводити приклади додатних
та від’ємних чисел; обчислювати значення числових виразів, що містять
раціональні числа.
Тип уроку: формування навичок і вмінь
Інноваційні технології: ІКТ, інтерактивні технології.
Методи і прийоми: репродуктивна діяльність, частково-пошуковий, самостійна робота, знаходження значень
числових виразів, демонстрація, вправи.
Засоби навчання: підручники «Математика: підручник для 6 класу» (автори – Тарасенкова Н.А., Богатирьова І. М.),
комп’ютерна презентація, сердечка, таблиця «Хрестики-Нулики», картки із
завданнями, картки самооцінки.
Оформлення дошки.
По центру: запис теми уроку.
Зліва: план роботи. Справа: епіграф уроку.
Продовження додатку 4
Перебіг
уроку
І. Мотиваційний етап.
1.Забезпечення емоційної готовності до уроку.
Вправа
«Спіймай мій настрій».
Учням
пропонується попрацювати в парі і домовитися, хто почне свої дії першим. Діти
виконують дії, які називає учитель.
—
Посміхніться, «зніміть» посмішку зі свого обличчя долонею та «киньте» своєму
сусідові. «Спіймайте» посмішку, «прикрасьте» нею своє обличчя. Зобразіть на
обличчі ще будь-яку емоцію, «подаруйте» її своєму товаришеві.
Оцініть
свій настрій за допомогою додатних і від’ємних чисел від -5 до +5. Смайлики вам допоможуть. Слайд №2
2. Актуалізація опорних знань учнів.
Перевірка
домашнього завдання
Слово вчителя. Під час уроку ви будите самі оцінювати свою роботу в
картках самооцінки. За кожен вид завдання вказано максимальний бал. Працюємо на
довірі.
а)
перевірка № 1135 (На слайді записані завдання, а відповіді до них знаходяться
під геометричними фігурами. Діти називають фігуру, натискаю на неї і
перевіряють відповіді); Слайд №3
б)
перевірка № 1137, 1141 (усно).
Відповіді
на запитання. Вправа «Так- ні». Слайд №4
•
Числа 0,-2,1,-3,5 – не є раціональними (ні).
•
Модулем числа називається відстань від початку
відліку до точки, яке зображує дане число (так).
•
Модуль завжди додатне число (так).
•
Щоб додати два від’ємних числа, треба від більшого модуля відняти менший і поставити знак більшого
модуля (ні).
Продовження
додатку 4
•
Щоб додати два числа з різними знаками, треба від
більшого модуля числа відняти менший і поставити знак меншого числа (ні).
•
Від’ємні числа знаходяться праворуч від нуля на
координатній прямій (ні).
•
0 – додатне число (ні).
•
число -17 менше 0 (так).
•
число 9 розміщене лівіше на координатній прямі від числа
-7 (ні).
Учитель: Щоб
дізнатися, коли і ким було введено
сучасне позначення додатних і від'ємних чисел за допомогою знаків "+" і "—" , виконаємо
деякі вправи.
Усний
рахунок. Знаходження значень числових виразів.
Гра «Математичний
ланцюжок». Слайд №5
Обчислити:
а) -34+6+(-8)+(-18)+7=1
б)
4,78-7,92-2,78+45,92=5
Вправа
«Знайди помилку». Слайд №6
1.
-4+3=1 5. 8+8=0
2.
-8+(-6)=2 6. -11+(-11)=22
3.
-3+5=-2 7. 13,3+(-3,3)=10
4.
2+(-4)=2 8. -81,4+21,4=60
Учитель: Складаємо з відповідей число 15. Саме наприкінці 15 ст. німецький
математик Я. Відман ввів знаки раціональних чисел.
Хвилинка
для життя Слайд №7-9
ІІ Етап цілевизначення і планування.
1.
Ознайомлення з темою уроку. Слайд №10
Розум полягає не лише у знанні, але й у вмінні
застосовувати ці знання. Аристотель, давньогрецький філософ і вчений
2.
Визначення особистісно значущих цілей. Карта очікувань.
Продовження
додатку 4
Діти, що ви очікуєте від уроку, запишіть на сердечках,
озвучте та прикріпіть на карту «Острів Надій».
3.
Узгодження плану уроку.
ІІІ Опрацювання навчального матеріалу.
1.
Колективне виконання. Слайд №11
«Хто найшвидше розв’яже цікаву задачу?»
Вчитель запропонував розв’язати вдома наступне завдання:
«Знайти суму усіх цілих чисел від -499 до 501».
Учень сів за роботу, однак справа не йшла дуже швидко. Тоді на допомогу
йому прийшли мама, тато і бабуся. Обчислювали, поки від втоми не стали заплющуватися очі. А
наступного дня всі сварили нерозумного вчителя, який задав
дітям такі важкі завдання. А як би розв’язали це завдання ви?
Розв’язання: 500+501=1001, всі інші числа протилежні і
вони взаємознищуються. Слайд №12
2.
Розвʼязування задач. Робота в групах. Слайд №13-15
а) Географічна задача.
Найбільша глибина Чорного моря - 2245 м,
Азовського - на 2231м вище, а висота гори Говерла у Закарпатті – на 4306 м вища. Яка глибина Азовського моря, висота гори Говерла?
Розв'язання: 1)-2245+2231 =-14; 2)-2245+4306=2061 (м)
Розв'язання: 1)-2245+2231 =-14; 2)-2245+4306=2061 (м)
б) Фізична задача.
Бензин замерзає при температурі -60°С.Якщо збільшити цю температуру на
(-18°С) і до суми додати -32°С, то отримуємо температуру
замерзання спирту. Яка вона?
Розв'язання:-60+(-18)+(-32)=-110
в) Біологічна задача.
Продовження
додатку 4
Гілки
смородини витримують температуру -5 градусів. Після загартовування - на 30
градусів нижче. а саджанці аґрусу – на 5ºC нижчу. При якій температурі повітря
саджанці аґрусу не замерзають?
Розв'язання:1)
-5+(-30)=-35; 2) -35+(-5)=-40 Слайд №16
3.
Динамічна пауза. Вправа «Письмо в повітрі». Слайд №17
«Напишіть» у повітрі носом і підборіддям цифри: -5; +8;
0; -9; +9,7
Виконуючи вправу, потрібно рухати шиєю плавно, без ривків
і зайвого напруження. Тулуб тримати нерухомо, спину прямо.
Ця вправа покращує кровообіг головного мозку, роботу
шийних хребців.
4.
Самостійна робота. Гра « Хрестики-нулики». Робота в парах.
Слайд №18
На
малому полі 3*3 двоє гравців почергово ставлять свої значки. Один – хрестик, другий – нулик. Той,
хто перший заповнить ряд з трьох
значків, по горизонталі, вертикалі чи діагоналі, той виграв.
«Хрестики» «Нулики»
1.
-45+
(-45)=
1. 50+(-55,5)=
2.
-90+30=
2. -37+(-38)=
3.
14,5+(-20)
=
3. -130+45=
4.
-2
+(- 2
)=
4.
-7
+(- 7
)=
5.
-12,7 + 14,7= 5. -11,3 +19,3=
5.
Коментоване виконання. Слайд №19
Задача
про температуру.
Вчитель: На вулиці зима, і
здоров’я учнів є найголовнішим для успішної роботи. За даними таблиці знайдіть
зміну температури тіла хворого.
Дата вимірювання
|
1 січня
|
2 січня
|
3 січня
|
4 січня
|
5 січня
|
Зміна температури
|
+1
|
+1,1
|
-1,5
|
-0,8
|
-0,6
|
Температура хворого
|
Заповніть
таблицю, якщо на початку хвороби температура була 37,4 С.
Продовження
додатку 4
(Нижня колонка порожня, діти вписують
відповіді.)
6.
Експрес-тест «Найрозумніший» Слайд №20
На дошці записані два числа -11 та 3. Учні швидко відповідають на запитання, які ставляться
у короткій формі.
1)
Модулі.
2) Яке з чисел більше? 3) Два цілих числа між ними. 4) Два числа, менші за
обидва. 5) Два числа, більші за обидва. 6) Сума чисел. 7) Сума першого і числа,
протилежного другому.
7. Додатково.
Робота з підручником. №1143
ІV Рефлесивно-оцінювальний етап.
1. Усна
рефлексія. Вправа «Незакінчене речення». Слайд №21
• Сьогодні на уроці ми …
• Мені було цікаво тому, що …
• Я думаю, мені ще необхідно попрацювати над …
• Я поповнив свої знання тим, що …
2.
Самооцінювання. (Додаток №2)
-
Чи
справдилися ваші очікування? Якщо справдилися, то перемістіть їх з острова
«Надій» на острів «Знань».
3.
Інструктаж домашнього завдання. Слайд №22
Обов’язкове: 1. Розв'язати №1151,1144, 1155.
За бажанням:1167, 1169.
Презентація до уроку
Слайд 1 Слайд 2
Продовження додатку 4
Слайд 3
Слайд 4
Слайд 5
Слайд 6
Слайд 7
Слайд 8
Продовження додатку
4
Слайд 9
Слайд 10
Слайд 11
Слайд 12
Слайд 13
Слайд 14
Продовження додатку
4
Слайд 15
Слайд 16
Слайд 17
Слайд 18
Слайд 19
Слайд 20
Продовження додатку
4
Слайд 21 Слайд 22
Використані джерела:
1.
Державний стандарт базової і повної
середньої освіти.
2.
Пєхота
О.М., Кіктенко А.З. та ін. Освітні технології.// Київ, «Видавництво А.С.К.», 2004, 255 ст.
3.
Пометун
О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання // Київ, «Видавництво А.С.К.», 2004, 192ст.
4.
Урок
математики в сучасних технологіях: теорія і практика. (Метод проектів,
комп’ютерні технології, розвивальне навчання).//Х.: Основа, 2007, 176 ст.
5.
Раков
С., «Формування математичних компетентностей випускника школи як місія
математичної освіти» - «Математика в школі», №5, 2005 р. - С. 2-7.
6.
Ачкан В. В. Математичні компетентності
учнів, напрями їх набуття та шляхи формування в старшій школі [Електронний
ресурс] / В. В. Ачкан. -Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpnapv_ppn/2010_56/10avvfss.pdf
7.
Ачкан В. В.
Формування математичних компетентностей старшокласників у процесі вивчення
рівнянь та нерівностей: автореф. дис. канд. пед. наук: 13. 00. 02 / В. В.
Ачкан. – К., 2009. – 20 с.
8.
Бродський Я.,
Великодний С., Павлов О. Компетентнісний підхід у навчанні математики // Я.
Бродський, С. Великодний, О. Павлов // Математика в школі. – 2011. – №10. – С.
2 – 8.
9.
Раков С. А. Формування математичних
компетентностей учителя математики на основі дослідницького підходу в навчанні
з використанням інформаційних технологій: автореф. дис. доктора. пед. наук: 13.
00. 02 / С. А. Раков. – К., 2005. – 47 с. [Електронний ресурс]. – Режим
доступу:
http: //librar.
org. ua/load. php.
10.
Раков С. А.
Формування математичних компетентностей випускника школи як місія математичної
освіти / С. А. Раков // Математика в школі. – 2005. – №5. – С. 2-7.
Немає коментарів:
Дописати коментар